Четвер, 28.03.2024, 11:31
EUREKA!!!
Віртуальний підручник

з української літератури
"Еврика!"
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Розділи щоденника
Поміркуйте 1 [3]
Поміркуйте 2 [3]
Власне міркування на запропоновану тему
Поміркуйте 3 [3]
Розгорнуті відповіді на запитання
Поміркуйте 4 [3]
Розгорнуті відповіді на запитання
Поміркуйте 5 [3]
Розгорнуті відповіді на питання
Поміркуйте 6 [3]
Розгорнута відповідь на запитання
Поміркуйте 7 [3]
Поміркуйте 8 [3]
Дискусійний клуб [5]
Для батьків та випускників [24]
Словник літературознавчих термінів [79]
О.Галич, В.Назарець, Є.Васильєв Теорія літератури: Підручник./ За наук. ред. Олександра Галича.- 3-тє вид., стереотип.-К.: Либідь, 2006.-488с.
Міні-чат
Головна » 2009 » Березень » 8 » Інверсія
Інверсія
14:51
Інверсія  
Інверсія (лат. inversio — перевер­тання, переміщення) — стилістична фігура, побудована на порушенні того порядку слів у реченні, який здається нормованим, звичайним. Україн­ська, як і інші східнослов'янські мови, належить до мов з вільним порядком слів у реченнях, проте певна їх син­таксична послідовність, унаслідок своєї узвичаєності, а також через її підпорядкованість логіці розгортання висловлюваної думки здається більш природною, тоді як зміна такої по­слідовності психологічно сприймається як відступ від певної сталої норми.
Логічна послідовність розгортання думки регу­лює, зокрема, порядок головних членів речення, які скла­дають свого роду синтаксичний кістяк висловлюваної думки. Нормальна логічна послідовність розгортання думки перед­бачає її рух від уже відомого (тобто того, про що вже говорилося, або такого, що подається як наперед відоме) до невідомого, того, що, власне, повідомляється про це «вже відоме» і фіксує в ньому якісь зміни.
Оскільки «вже відоме» в реченні звичайно виражається через підмет (суб'єкт думки), а «невідоме», нове через присудок (предикат думки), то природним або, як ще кажуть, прямим буде порядок слів, за яким присудок розміщуватиметься за підметом, а інвер­сованим буде їх зворотний порядок: присудок перед під­метом. Наприклад, один з віршів В. Стуса починається таким реченням: «Гойдається вечора зламана віть, // мов костур сліпого, що тичеться в простір // осінньої невіді». Ця фраза сприймається як інверсована через те, що спо­чатку в ній подається предикат дії, граматично виражений присудком «гойдається» (тим новим, що повідомляється про суб'єкт дії), а вже потім називається сам суб'єкт дії, граматично виражений підметом «віть».
Нормативно-логічному порядку розгортання думки тут мала б відпові­дати інша послідовність слів, а саме: Зламана віть вечора гойдається, мов костур сліпого, що тичеться в простір осін­ньої невіді.
 
Якщо синтаксичний порядок головних членів ре­чення регулюється нормами логічної послідовності роз­гортання висловлюваної думки, то порядок другорядних членів речення в кожній національній мові встановлю­ється історично усталеними в ній нормами синтаксич­ної побудови словесних конструкцій. Зокрема, для україн­ської мови природнішим буде розміщення додатків (І) та обставин (2), виражених іменниками, в позиції — після слова, до якого вони відносяться, а означень (3) та прислівникових обставин (4) в позиції — перед сло­вом, до якого вони відносяться. Зворотний порядок їх розміщення, звичайно, сприймається як інверсований. 
Наприклад:
1.
«Зелена гілка в лузі на вербі // Від доторку твого зів'яне» (Д. Павличко), замість: Зелена гілка в лузі на вербі зів'яне від твого доторку.
 

2. «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ // Лиш приходить подібне кохання» (В. Сосюра),
замість: Ніхто не кохав так. Подібне кохання приходить лише через тисячі літ.
 
3. «Ця любов, наче овочі цінні. // Дозрілі, пізні» (Б. Рубчак),
замість: Ця любов наче цінні, дозрілі, пізні овочі.
 
4. «Простелю тобі, раю, // Притулюсь собі скраю» (І. Драч),
замість: Простелю тобі, раю, скраю собі притулюсь.
 
Інверсія індивідуалізує й емоційно увиразнює мовлен­ня. Але основна її функція полягає не в цьому. Синтаксично інверсований порядок членів речення служить передусім меті виділення окремих, найвагоміших у контексті даного висловлювання слів. Інверсоване слово за рахунок того, що потрапляє в незвичну для нього синтаксичну позицію, мимоволі привертає й затримує на собі більше уваги.
Особливо яскраво ця функція інверсії виявляє себе у випадку, коли інверсоване слово не просто змінює свою узвичаєну синтаксичну позицію, але при цьому ще й від­діляється від члена речення, якому воно підпорядковане, іншими словами, — коли граматично зв'язані слова, інвер­суючись, розводяться в межах речення, а інколи й суміжних речень. Наприклад: «Хвилі байдуже бігли на берег — не наздоганяли, не підгонили одна одну, тихі й покірні, зморено засипали на теплім піску» (Ю. Мушкетик), замість: Тихі й покірні хвилі байдуже бігли на берег — не наздоганяли, не підганяли одна одну, зморено засинали на теплім піску.
 
Інверсоване слово, яке виділяється вже саме по собі, звичайно ще й тяжіє до винесення його в позицію по­чатку або кінця такої фрази, що вимовляється на одному диханні (це приблизно 7—8 складів), тобто в інтонаційно сильні й більш відчутні місця фрази. З особливою очевид­ністю ця тенденція виявляє себе у віршових текстах, рядки яких якраз і відповідають, у принципі, таким фразовим побудовам. Кінець кожного рядка є відчутнішим завдяки тому, що на нього припадає сильний фразовий наголос, відчутність початку наступного рядка створює сильна (так звана константна) пауза, якою він відділяється від попе­реднього рядка. Відчутності окремих слів сприяють тут і так звані цезурні паузи, які ділять навпіл довгі рядки й перед якими дещо сповільнюється мовлення. Наприклад, у наведеному вище уривку з вірша В. Сосюри (підкреслені слова, які тут виділяються, значок // позначає цезуру):
 
Так ніхто не кохав. // Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання.
 

Інверсованість слів «так», «тисячі літ», «кохання» під­кріплюється їхньою інтонаційно сильною позицією — по­чатку або кінця віршового рядка, а відчутність слів «не кохав» посилюється за рахунок цезурної паузи, яка на мить перериває мовлення.
 
У реальних мовленнєвих текстах інверсія може набува­ти дуже складних форм, коли, наприклад, інверсується від­разу декілька членів речення, граматичні форми підмета й присудка не збігаються з логічними формами і т. д.


Категорія: Словник літературознавчих термінів | Переглядів: 3630 | Додав: nmix
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Календар
«  Березень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz