Просо Ставши в два ряди, лицем одна до одної,
дівчата по черзі співають, кланяючись: 1-й ряд: Ой ми в поле виїдем, виїдем,
Ой ми з Ладом виїдем, виїдем.
2-й ряд: А ми нивку виорем, виорем,
Ой ми з Ладом виорем, виорем[1].
1-й ряд: А ми проса насієм, насієм.
2-й ряд: А ми коні пустимо, пустимо.
1-й ряд: А ми коні займемо, займемо.
2-й ряд: А ми коні викупим, викупим.
1-й ряд: Ми на купчу не глянем, не глянем.
2-й ряд: Ми сто рублів кладемо, кладемо.
1-й ряд: На сто рублів не глянем, не глянем.
2-й ряд: Ми бабусю додамо, додамо.
1-й ряд: Ми бабусі не хочем, не хочем.
2-й ряд: Ми дівочку додамо, додамо.
1-й ряд: За дівочку ні слова, ні слова.
2-й ряд: Бувай, дівка, здорова, здорова!
При цьому одна дівчина переходить в перший ряд, в якому говорять:
Їдьте, поїдьте до нас!
А ті відповідають теж говором:
Нема короля дома,
Поїхав по дрова,
Пиво варити,
Сина женити,
Дочку давати,
Нас на весілля звати!
ІІ
— А ми просо сіяли, сіяли,
Ой Див, Ладо, сіяли, сіяли.
— А ми просо витопчем, витопчем,
Ой Див, Ладо, витопчем, витопчем 1.
— Та як же ви витопчете, витопчете?
— А ми коні випустим випустим
— А ми коні злапаєм, злапаєм
— Та чим же вам лапати, лапати?
— Ой шовковим неводом, неводом.
— А ми коні викупим, викупим.
— А за що вам викупляти, викупляти?
— А ми дамо сто срібних, сто срібних.
— Не возьмемо й тисячі, тисячі.
— А ми дамо дівчину, дівчину.
— А дівчину возьмемо, возьмемо,
— Ой Див, Ладо, возьмемо, возьмемо.
|
