Парубоча Миланка За “Меланку” вбирається Парубок, що вміє “штуки викидати” — добре жартує.
“Меланка” має свій “почот”, сама не ходить! Почот неабиякий: - Орач з чепігами від плуга, - Сівач з сівнею через плечі, - Дід з гарапником, - Ведмідь, - Коза, - Журавель, - Циган, - Циганка і Чорт з ріжками.
Все це — в кожухах догори вовною, в машкарах, лахмітті, підмальоване білою глиною, замащене сажею, з клоччя зроблені бороди, вуса, патли ... Одним словом — хто як зумів! Ватага рухається Селом з жартами, вигуком, сміхом. “Циганка” пристає ворожити, “Циган” — коні міняти, “Ведмідь” танцює, “Коза” грає на скрипку, а “Журавель” — найвищий парубок у Селі — вибиває в бубон.
Діти юрбами бігають за Парубочою “Меланкою”, тай Старі не раз вибігають на вулицю, щоб подивитись на Веселу кумпанію ... До кожної Хати ватага не заходить — йде туди, де збираються Дівчата. Дозвіл щедрувати Парубки випрошують Піснею під вікном:
Ой Господар-Господаречку
Пусти в Хату Меланочку
Меланочка чисто ходить
Нічого в Хаті не пошкодить
Як пошкодить, то помиє
Їсти зварить тай накриє
Добрий вечір!
— Просимо!
Ватага лишає в сінях свої ціпки та гарапники, обмітає чоботи від снігу і заходить до Хати:
— Добрий Вечір Вам у Хаті!
— Доброго Здоров’я! А які ж ви кумедні, — щебечуть Дівчата, — і Ведмідь, і Коза...
А Грицько який! Де це ти таку хустку доп’яв? Мабуть, мати каглу затикала?!
— Мовчіть, Дівчата, — “Меланка” соромиться!
— Ха . . . Ха . . . Ха . . . Диви, як побіліла! Грицьку, чого ж ти вуса не збрив?
Отак жартують над “Меланкою”, а “Вона” — байдуже: шукає віника, сміття розкидати, свіжих глиняків — припічок “мастить”.
Господині знають цю звичку і все ховають, щоб “Меланка” не знайшла.
Щедруючи, Хлопці висміюють кепських Господинь:
Наша Меланка Неробоча
На ній Сорочка Парубоча...
Люди ідуть на Жнива
А Меланка на Пива!
Люди ідуть з Серпами
А Меланка з Шклянками!
Люди нажали по Сім Кіп
А Меланка Один Сніп!
Пішла Меланка на Містечко
Купила собі Пасьминечко
Пряла Вона від Кур до Кур
Напряла Починків один гур!
Дала Кицькам мотати
Кицьки взяли втікати!
Збіглися Люди дзвонити
Кицьку з Починком ловити!
А ловили не вловили
Нашу Меланку похвалили...
— Та годі вам! — обзиваються Дівчата. — Якоїсь кращої співайте!
Козо! де Ти?
В середину Кола входить “Коза” і починає вибрикувати — танцює під спів гурту:
Го-го-го Коза!
Го-го-го Сіра!
Го-го-го Біла!
Ой розходилася розвеселилася
По всьому Дому по Веселому!
Де Коза ходить там Жито родить!
Де не буває там вилягає...
Де Коза ногою там Жито Копою!
Де Коза Рогом там Жито Стогом!
А в нас на Сандрівці усі Хлопці-Стрільці
Встрілили Козу у правое вушко
В правое вушко в саме сердечко!
Тут Коза впала нежива стала
А Міхоноша бере Дудочку
Надима Козі тай у Жилочку
Надулась Жила Коза ожила
Тай пішла Коза тай стрибаючи
Та стрибаючи тай гасаючи
Своїх Діток та шукаючи!...
Трррт Коза!
“Коза” тупнула ногою — аж шибки на вікнах задрижали, і Танець зупинився.
— Добра “Коза”, гарно танцює!
— Гарно, тільки засапалася, як Дід Марко у Ярмарку. Бач — роги помокріли!
— А ти що хотіла — вибити “Козу” закаблуками і щоб піт не виступив?!
— Дівчата, Орач іде! Бач, як чепіги носить!..
В середину Кола ввійшов Орач. Гурт співає:
Твої Воли Мої Воли
Гей-гей! А впереді Два Ведмеді
Гей-гей! А в Пригоні Дві Вороні
Гей-гей! В Колесниці Дві Синиці
Гей-гей!
Коли гурт співає, Орач, тримаючи поперед себе чепіги, вистукує ногами в такт Пісні.
Після Орача витанцьовує Сівач, а далі — Ведмідь, Журавель і, нарешті, Чорт з рогами. Все це викликає багато сміху і влучних дотепів.
Коли Щедрівка скінчилась, Хлопці скидають машкари і на запрошення Дівчат сідають до столу.
|
