Тече Річка Невеличка з Вишневого Саду
Тече Річка Невеличка з Вишневого Саду
Кличе Козак Дівчиноньку к собі на пораду
Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей
Кличе Козак Дівчиноньку к собі на пораду
Порадь мені Дівчинонько як Рідная Мати
А чи мені женитися а чи Тебе ждати
Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей
А чи мені женитися а чи Тебе ждати
Ой я Тобі Козаченьку і раджу й не раджу
Я з Тобою вечір стою на іншого важу
Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей
Я з Тобою вечір стою на іншого важу
Бодай тебе Дівчинонько з Твоєю радою
Я до Тебе з щирим серцем а ти з неправдою
Гай-гай гай-гай гай-гай гай-гай
Я до Тебе з щирим серцем а ти з неправдою
Бодай же Ти Дівчинонько тоді заміж вийшла
Як у млині на камені пшениченька зійшла
Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей
Як у млині на камені пшениченька зійшла
Бодай же Ти Козаченько тоді одружився
Як у лісі при дорозі суxий дуб розвився
Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей
Як у лісі при дорозі суxий дуб розвився
Ой у млині на камені пшениченька зійшла
Ще молода Дівчинонька а вже заміж вийшла
Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей
Ще молода Дівчинонька а вже заміж вийшла
Ой у лісі при дорозі суxий дуб розвився
Козак старий все в поxодаx так і не женився
Гай-гай гай-гай гай-гай гай-гай
Козак старий все в поxодаx так і не женився
ІІ варіант
Тече річка невеличка
З вишневого саду...
Кличе козак дівчиноньку
Собі на пораду.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Кличе козак дівчиноньку
Собі на пораду.
"Порадь мене, дівчинонько,
Як рідная мати,
А чи мені женитися,
А чи тебе ждати?
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
А чи мені женитися,
А чи тебе ждати?"
"Ой я тебе, козаченьку,
І раджу й не раджу:
Я з тобою вечір стою,
На іншого важу.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я з тобою вечір стою,
На іншого важу!"
"Бодай тебе, дівчинонько,
З твоєю радою:
Я до тебе з щирим серцем,
А ти з неправдою!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Я до тебе з щирим серцем,
А ти з неправдою!
Бодай же ти, дівчинонько,
Тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені
Пшениченька зійшла!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у млині на камені
Пшениченька зійшла!
"Бодай же ти, козаченьку,
Тоді оженився,
Як у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився!
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Як у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився!"
Ой у млині на камені
Пшениченька зійшла...
Ще молода дівчинонька,
А вже заміж вийшла.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Ще молода дівчинонька,
А вже заміж вийшла.
Ой у лісі при дорозі
Сухий дуб розвився...
Козак старий, літа пройшли,
А ще не женився.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Козак старий, літа пройшли,
А ще не женився.
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре.
Пісня та мила, пісня та люба,
Все про кохання, все про любов,
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.
Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день.
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
Ви ж мені, очі, вік вкоротили,
Де ж ви навчились зводить людей?
Цвіте терен, терен цвіте...
Цвіте терен, терен цвіте,
Листя опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
А я, молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечероньки недоїла,
Нічки недоспала.
Вечероньки недоїла,
Нічки недоспала.
Візьму срібне кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Хоч дрімайте — не дрімайте,
Не будете спати:
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Очі мої, очі мої.
Що ви наробили?
Кого люди обминали,
Того полюбили.
Кого люди обминали,
Того полюбили.
Сонце низенько, вечiр близенько...
Сонце низенько, вечiр близенько,
Вийди до мене, моє серденько!
Ой, вийди, вийди, та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Ой, вийди, вийди, серденько Галю,
Серденько, рибонько, дорогий кришталю!
Ой, вийди, вийди, не бiйсь морозу, -
Я твоï нiженьки в шапочку вложу.
Через рiченьку, через болото
Подай рученьку, моє золото!
Через рiченьку, через биструю
Подай рученьку, подай другую!
Ой, бiда, бiда, який я вдався, -
Брiв через рiченьку, та не вмивався.
Ой, завернуся та умиюся,
На свою милую хоч подивлюся.
«Ой, не вертайся та не вмивайся,
Ти ж менi, серденько, й так сподобався.
Ой, там криниця пiд перелазом –
Вмиємось, серденько, обоє разом.
Моя хустина шовками шита –
Утремось, серденько, хоч буду бита.
Битиме мати, знатиму, за що:
За тебе, серденько, не за ледащо!»
В кінці греблі шумлять верби...
В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила...
Нема того козаченька,
Що я полюбила.
Нема того козаченька,
Що я полюбила.
Ой немає козаченька -
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!
Росла, росла дівчинонька
Та на порі стала;
Ждала, ждала козаченька,
Та й плакати стала.
Ждала, ждала козаченька,
Та й плакати стала.
Ой не плачте, карі очі, -
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!
Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки...
Нема мого миленького -
Плачуть карі очки!
Нема мого миленького -
Плачуть карі очки! За городом качки пливуть...
За городом качки пливуть,
Каченята крячуть...
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть
З чорними бровами,
А багаті вдома сидять
З кіньми та з волами.
А багаті вдома сидять
З кіньми та з волами.
"Ой чи чула, дівчинонько,
Як я тебе кликав,
Через твоє подвір'ячко
Сивим конем їхав?
Через твоє подвір'ячко
Сивим конем їхав?"
"Ой хоч чула, хоч не чула,
Не обзивалася:
Темна нічка-петрівочка, -
Вийти боялася!
Темна нічка-петрівочка, -
Вийти боялася!"
"Ой не бійся, дівчинонько,
Не бійся нічого,
Бо я, хлопець молоденький,
Не зрадив нікого!
Бо я, хлопець молоденький,
Не зрадив нікого!"
"Ой не хоче твоя мати
Мене, бідну, знати,
Хоче собі багатую
Невістку шукати!
Хоче собі багатую
Невістку шукати!"
"Нащо мені на подвір'ї
Воли та корови,
Як не буде в моїй хаті
Любої розмови?
Як не буде в моїй хаті
Любої розмови?"
Ой десь гуде, ой десь грає,
Скрипка витинає:
Оце вдова своїй доні
Весілля справляє.
Оце вдова своїй доні
Весілля справляє.
Нехай знають, нехай знають,
Де музики грають,
Нехай знають, нехай знають,
Як бідні гуляють!
Нехай знають, нехай знають,
Як бідні гуляють!
Лугом іду, коня веду...
"Лугом іду, коня веду,
Розвивайся, луже!
Сватай мене, козаченьку,
Люблю тебе дуже!
Сватай мене, козаченьку,
Люблю тебе дуже!
Ой хоч сватай, хоч не сватай,
Хоч так присилайся,
Щоб та слава не пропала,
Що ти залицявся.
Щоб та слава не пропала,
Що ти залицявся".
"Ой коли б ти, дівчинонько,
Трошки багатенька,
Взяв би тебе за рученьку,
Повів до батенька!
Взяв би тебе за рученьку,
Повів до батенька!"
"Ой коли б я, козаченьку,
Була багатенька,
Наплювала б я на тебе
Й на твого батенька!
Наплювала б я на тебе
Й на твого батенька!
Ой коли б я, козаченьку.
Та й забагатіла,
То я б тебе, ледачого,
Й за харч не схотіла!
То я б тебе, ледачого,
Й за харч не схотіла!"
"Бодай же ти, дівчинонько,
Тоді заміж пішла,
Як край битої дороги
Рута-м'ята зійшла!
Як край битої дороги
Рута-м'ята зійшла!"
"Бодай же ти, козаченьку,
Тоді оженився,
Як у млині на камені
Кукіль уродився!
Як у млині на камені
Кукіль уродився!"
Не журися, дівчинонько,
Рута зелененька:
Цей покинув, другий буде, -
Ще ж ти молоденька!
Цей покинув, другий буде, -
Ще ж ти молоденька!
Цей покинув, другий буде,
Другий буде кращий,
А цей буде у болоті
Над чортами старший!
А цей буде у болоті
Над чортами старший!
Край битої доріженьки
Рута-м'ята зійшла...
Молодая дівчинонька,
Та вже заміж пішла.
Молодая дівчинонька,
Та вже заміж пішла.
А у млині на камені
Кукіль не зіходить...
Старий козак, як собака,
По вулицях ходить.
Старий козак, як собака,
По вулицях ходить.
Ой у млині на камені
Кукіль не вродився...
Старий козак, як собака,
Й досі не женився!
Старий козак, як собака,
Й досі не женився!
|
