Мару́ся Богусла́вка — легендарна українська героїня 16-го або 17-го сторіччя. Подібно до Роксолани Лісовської, Марусю захопили турки і додали до гарему турецького хана. Знаменита козацька дума цього періоду повідає історію, як Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає її з ключами від його замку (і темниці). Вона використовує можливість звільнити групу українських козаків, які знаходились у полоні там протягом 30 років. Дивно, вона не тікає з ними але залишається з її гаремом, оскільки це стало єдиним способом життя, до якого вона звикла. Маруся символізує тих, хто залишає Україну але все ще має сильне поєднання до землі їх походження.

Твори про Марусю
Маруся Богуславка (роман) — Багряний Іван 
Маруся Богуславка (балет) — Свєчніков Анатолій 
Маруся Богуславка (історична драма) — Нечуй-Левицький Іван Семенович 
Маруся Богуславка (п'єса) — 

Маруся Богуславка (роман) — Куліш Пантелеймон Олександрович

Від миргородського кобзаря Михайла Кравченка (1858-1917) Ф. Колесса записав мелодію думи "Маруся Богуславка". С. Пасюга.

У сучасних сценічних бандуристів ця дума звучить у виконавстві З. Штокалка, В. Мішалова, Г. Ткаченко, Микола Будник, Ю. Фединський.