Апокрифи. Біблійні книги, канонізовані християнською церквою як Святе Письмо, не вичерпували легенд, створених віками навколо старозавітних і новозавітних героїв. За такими позабіблійними творами закріплена назва апокрифи (грецьк. – таємний, прихований).
Первісна церква апокрифів не забороняла. Ними користувалися рядові християнські проповідники і „вчителі” та „отці” церкви. Коли ж апокрифічну літературу почали брати на озброєння різноманітні єретичні секти, що були в опозиції до існуючого ладу і висловлювали погляди уярмлених класів, багато апокрифів потрапляють під заборону церкви.
Апокрифи жанрово неоднорідні. Це і гадальні книги, сонники, громник, і твори ораторського епістолярного та катехізисного характеру – промови, казання, пророцтва, заповіти, послання.
Велику групу становлять новозавітні апокрифи. Оскільки навколо постаті Ісуса Христа витворилося безліч переказів і лише частина з них увійшла до чотирьох канонічних євангелій, а решта побутували за рамками Святого Письма.
Апокрифічні євангелії істотно відрізняються від канонічних. Останні багато уваги приділяють ученню Христа. Апокрифічні – переповідають події про його життя.
Три апокрифічні Євангелія – Іакова, Хоми, Никодима.
„Євангеліє” Іакова – або „Слово на рождество Христово”. В ньому розповідається про батьків богородиці – Йоакима й Анну, про дитинство Марії, про одруження (віддання „на соблюдіння”) Йосипові, про народження Ісуса Христа. Головна мета цього твору – возвеличити Марію, про яку говорилося в канонічних Євангеліях дуже мало.
„Євангеліє” Хоми являє продовження „Євангелія” Іакова: воно розповідає про дитячі роки Христа. Хома об’єднує окремі легенди про чудеса, які чинив Христос, будучи дитиною. Всі оповідання показують божественність цього незвичайного хлопчика, він зцілює хворих, воскрешає померлих.
У багатьох епізодах Христос – не проповідник любові до ближнього, а злостивий хлопчик.
Никодимове Євангеліє – поєднання трьох тематично споріднених творів – „Пілатових актів” Пілатового листа до Клавдія та оповідання Йосипа Аримафейського про сходження Христа в пекло і визволення душ праотців („Слово про збурення пекла” „Слово о Лазареве воскресіння”.
Розрізняють апокрифічні оповідання про мандри і пригоди апостолів.
З-поміж новозавітних апокрифів есхатологічного змісту цікавий „Хожденіє богородиці по мукам”.
