СИМВОЛІКА ЧИСЕЛ ДВАНАДЦЯТЬ - символ космічного порядку і спасіння; Зодіаку; завершеності, вічності, повноти; сили, могутності.
У багатьох міфопоетичних системах світу число 12 було символом 12 сузір'їв Зодіаку, символом довершеності. Воно відповідало геометричному дванадцятикутнику, символіка якого майже ідентична колу. Біблійний Ієрусалим пронизаний символікою числа 12 /дванадцять воріт, дванадцять апостолів/. В Апокаліпсисі - 12 коштовних каменів. У Греції та Римі нараховувалося також 12 верховних богів. У епосі середньовіччя фігурують 12 лицарів Круглого столу. Етруська держава поділялася на 12 дрібніших земель, Ромул заснував інститут 12 лікторів.
На Русі-Україні під Новий Рік готували 12 страв. Таку ж кількість трав клали дівчата під подушку на Івана Купала. У фольклорі фігурують образи 12 місяців-братів. Окрім того, в давнину рахунок 12 однорідних речей вівся дюжинами. Це число означало верхню межу відліку, завершеність, а, отже, силу, могутність. Не випадково історично споріднені слова "дюжина", "дужий", "дуже" /міцний, сильно/. Символічне значення мала так звана "ЧОРТОВА ДЮЖИНА" - 13. Це число у багатьох народів символізувало смерть і водночас початок нового життя. Чому? Бо воно порушувало числову цілісність, а отже було небезпечне, зле. Як не парадоксально, але в Давній Русі 13 мало… священне, божественне забарвлення. Свідченням цього є те, що найголовніший храм Софія Київська мала рівно тринадцять куполів!
О.Потапенко. ДЕВ'ЯТЬ - символ образу трьох світів; закінчення, смерті; в іудаїзмі - символ істини, буття; оберіг від зловорожих дій; множинної величі; віддаленості; основи.
Число 9 стало сакральним тому, що означало поняття "тричі по три" чи 3 3 . У стародавніх римлян, германців існував дев'ятиденний тиждень. Акад. Б.Рибаков пов'язував священність числа 9 із дев'ятьма місяцями виношування дитини. І все ж, за даними А.Голана, дев'ятка - це хтонічне число. У казках - дев'ятиголові змії, у міфах - гідри. За віруваннями етрусків, грім насилали "дев'ять богів". Про дев'ять ярусів підземного світу йдеться у міфах народів Америки, Скандінавії. У Дантовому пеклі - 9 кругів. При штормі дев'ятий вал - смертельний.
На Україні число 9 часто зустрічається у родильних, поховальних обрядодіях. У Карпатах короваї робили саме 9 коровайниць. На Поліссі після заручин пекли 9 пирогів і несли невістці. Поширеним є це число у народній медицині. За даними З.Є.Болтарович, при болях у суглобах кінцівки мочили дев'ять разів у відварі сіна. На Полтавщині, Дніпропетровщині хворих купали у воді з "дев'яти бродів" чи відварі з 9-ти трав. Словники В.Даля, Б.Грінченка фіксують число тридев'ять /тобто 27/, яке означало "дуже багато", "дуже далеко" /Пор.казкове "тридев'яте царство"/. Із запровадженням християнства віруючі приносили особливі жертви за покійників у встановлені дні: "третини" - на честь Бога у трьох особах; "дев'ятини" - на честь небесних ангелів.
О.Потапенко.
ГЕОМЕТРИЧНА СИМВОЛІКА - це символіка, пов'язана із семантикою геометричних фігур.
Зокрема, квадрат - символ упорядкованості, стабільності, визначеності, раціонального інтелекту, а також символ певної ділянки землі. Юнг вважає квадрат символом психологічного стану людини, яка не досягла внутрішньої цілісності, єдності. Символіка квадрата відповідає символіці числа чотири. Чотири пори року, чотири стадії людського життя і чотири сторони світу є джерелом упорядкованості і стабільності. "Це не вступає у протиріччя з жіночим характером, який китайська, індійська та інші традиції надають квадрату, оскільки він відповідає землі, на противагу чоловічому характеру круга /і трикутника/. У єгипетських ієрогліфах квадрат означає рух, а квадратна спіраль означає конструктивну, матеріалізовану енергію. Однак квадрат, який стоїть на одному із своїх кутів, набуває динамічного смислу /Керлот Х. Словарь символов. - С.239-240/.
А.Голан зазначає, що в давньокитайській ієрогліфіці зображення поділеного на чотири частини квадрата означало поле, оброблену землю. Такий же знак /а поряд з ним і прямокутник/ має місце в українській геометричній символіці. Крапка у кожній частині квадрата /прямокутника/ означає зерно. Якщо такий знак наносився на живіт жіночої статуетки, то він символізував вагітність.
Цікавий обряд, що пояснює "трипільський квадрат", записали білоруські етнографи: перед будівництвом хати малювали квадрат, ділили його ще на чотири квадрати. Батько йшов на чотири поля, які оточували це місце з чотирьох боків, з кожного поля брав камінь, клав його на голову й так ніс, щоб покласти на кожну чверть квадрата. Отже, на місці майбутньої хати утворювався "трипільський квадрат" /Лозко Г. Українські символи. - С.6-7/. Г.Лозко стверджує, що доказом такої символіки є спосіб оранки та боронування: орали поле вподовж, а боронували впоперек, тобто навхрест. Саме такий знак зображувався всередині квадрата.
Коло /круг/ - символ сонця, неба, символ повернення від множинності до одиничності, символ нескінченності, вічності, довершеності, досконалості, внутрішньої єдності. 
Око (бачити) 
Зв`язок часів 
Родове гніздо Оточені колом предмети з одного боку символізують обмеженість, а з іншого - захист від небезпеки, яка існує в навколишньому світі. Колоподібний рух, який зображається фігурою риби чи дракона, символізує плин часу.
В індійських та китайських знаках існує певний взаємозв'язок між квадратом і кругом. 
Так, у Китаї активне або чоловіче начало /Ян/ зображається у вигляді білого круга /який водночас означає й небо/, тоді коли пасивне, жіноче начало /Інь/ - чорним квадратом /земля/. "Білий круг уособлює енергію і небесний вплив, а чорний квадрат - земні сили. Взаємодія, що полягає в їх дуалізмі, становить відомий символ Ян-Інь, у вигляді круга, розділеного навпіл хвилястою лінією. Біла половина /Ян/ включає в себе чорну пляму, а чорна половина /Інь/ - білу пляму. Ці дві плями означають наявність у чоловічому началі жіночого, а в жіночому - чоловічого. Хвиляста лінія - це символ руху і взаємопроникнення, який підкреслює... ідею зміщення, надаючи таким чином динаміки і взаємодоповнюючого характеру цьому знакові" /Керлот Х. Словарь символов. - С.276/.
Крапки, розташовані по периметру круга, символізують зерно, зрошене дощами.
У слов'янському фольклорі сонце часто зіставляється з полем; ствердженням цього є зображення символу сонця-кола - на човні або на колісниці.
Проміжне місце між квадратом і колом належить восьмикутникові. Саме цим і зумовлене його значення: він символізує духовне відродження. Символіка кулі близька до символіки кола, однак поняття об'ємності надає її семантиці довершеності. Куля є символом цілісності, вічності. Водночас вона символізує щастя й досконалість. Такі асоціації виникають у результаті споглядання геометричної фігури, позбавленої кутів і країв, які могли б символізувати труднощі та перешкоди. Символіка куба близька до символіки квадрата. Співвідношення між ними таке, як між колом та кулею. Куб є символом стабільності матеріального світу.
Ромб ще в первіснообщинну епоху символізував матеріальне благополуччя та продовження роду, йому близька символіка квадрата. Як і квадрат, він уособлював земельну ділянку. У християнстві чотирикутник виступає символом смерті, оскільки померлого ховали в землю. В іудаїзмі ромб вважався символом нематеріального начала.
Трикутник - символ тріади, символ святої Трійці, вогню, прагнення до вдосконалення; міг символізувати воду, дощову хмару, богиню неба. Його символіка відповідає символіці числа 3. Трикутник з основою внизу символізує вогонь і потяг до небесних сил. Трикутник з вершиною внизу символізує воду. Два такі трикутники при накладанні один на одного утворюють шестикутну зірку - символ людської душі. З давніх часів трикутник вважався символом дощової хмари або й самого дощу. Метонімічне перенесення сприяло позначенню трикутником і самої богині неба, яка посилала на землю дощ. Інколи зображення трикутника супроводжувалося наявністю крапок усередині чи на його сторонах. Вони символізували посіяне в землю насіння, яке потребувало вологи. Досить часто на малюнку крапка, що означала насіння, бралася в круг. Вона символізувала нерозривний зв'язок неба і землі, плоду і води. Б.Рибаков зазначав, що покрита трикутником площа була графічною передачею зораної землі. У християнській міфології трикутник символізував святу Трійцю.
Спіраль символізує еволюцію всесвіту, його шлях від простих форм до складних, від нижчих до вищих. У єгипетській ієрогліфіці спіраль є символом співвіднесеності одиничності і множинності. Спіраль може виступати уособленням шквалу, зображаючись на скіпетрах єгипетських фараонів та на жезлах римських авгурів, вона символізувала владу. "Крім того, ...спіраль може символізувати відношення між кругом і центром. З цієї причини спіраль пов'язана з ідеєю танцю, і особливо з первіснообщинними танцями лікування і заклинання, коли схема руху розгортається як спіральна лінія. Такий спіралеподібний рух... можна розглядати як символ, призначений для того, щоб викликати стан екстазу, який дозволяє людині уникнути матеріального світу і увійти в потойбічне життя через "отвір", що символізує містичний центр" /Керлот Х. Словарь символов. - С.489-490/. А.Голан зазначає, що в Давньому Середземномор'ї і середньовічному Китаї спіраль виступала знаком грому, а в Передній Азії - знаком блискавки, оскільки спіраль позначала змію, яка, згідно вірувань, піднімалася в небо і утворювала грозу.
Орнаментальний мотив змії був поширеним і на керамічних трипільських виробах, на що звернула увагу Г.Лозко. Змії зображалися на посуді, на грудях Богині-Матері. Вони називаються трипільськими спіралями або меандром. Одним із значень трипільської спіралі "...можна вважати вічність життя, безперервний біг сонця /спіраль зображена навколо посудини, не має ні початку, ні кінця/. Ідея руху сонця по небу виразно простежується в тих спіралях, де на закрутах зображені сонячні знаки - кола з хрестами посередині. Причому напрямок такої спіралі знизу вгору, зліва направо, як і напрямок ходу сонця" /Лозко Г. Українські символи та священні знаки//Дмитренко М. та ін. Українські символи. - С.7/.
Подвійна спіраль /біспіраль/ символізує інверсію та співвідношення між протилежними явищами, процесами, діями, принципами. Досить часто дослідники пов'язують біспіраль з водою, оскільки вода вважається елементом переходу, відродження; ця ж символіка властива і даній геометричній фігурі. Як правило, біспіраль як елемент орнаменту виступає не відокремлено, а в системі інших біспіралей. Б.Рибаков доводить, що така низка геометричних фігур символізує плин часу, який не має ні початку, ні кінця або період добового обертання сонця. Подвійна спіраль також могла символізувати птаха. В давнину біспіраль, зображена на стінах будинків Англії, служила оберегом від негараздів.
Л.Довбня. Словник символів
Символи писанкарства і петриківського розпису
|
