 Народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів.
У повоєнні роки Ліна почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України.
У 1946 р. були опубліковані перші вірші Ліни.
Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом - у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956 р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50-60-х років.
Збірки її віршів "Проміння землі" (1957) та "Вітрила" (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга "Мандрівки серця", що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.
У 1962 р. збірка "Зоряний інтеграл" була розсипана ідеологічною цензурою і світу не побачила. Ще одна збірка "Княжа гора" була розсипана у 1972 р. Це не було дивним, адже звучання поезій збірки було настільки сміливим для того часу, що не можна навіть уявити, що ці твори могли бути надрукованими.
Книги Л. Костенко "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток.
Обмеження свободи творчої думки, різні "опали" в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором - романом у віршах "Маруся Чурай", за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.
Перу поетеси належать також збірка поезій "Сад нетанучих скульптур" (1987) та збірка віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.
За книжку "Інкрустації", видану італійською мовою, Ліні Костенко 1994 р. присуджено премію Франческа Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності. У 1998 р.
у Торонто Світовий конгрес українців нагородив Л. Костенко своєю найвищою відзнакою - медаллю Святого Володимира. У 1999 р. був написаний історичний роман у віршах "Берестечко" й окремою брошурою видана лекція "Берестечко". У 2000 р. Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги. Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.
Ліна Костенко стала почесним професором Національного університету "Києво-Могилянська академія", її обожнюють студенти і з трепетом ходять на її лекції, пишаючись тим, що можуть слухати "тирана" українського слова. Вона є почесним доктором Чернівецького національного університету.
| 