Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? — Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той піт прилипа до брудної сорочки, Як плугатар кінчає роботу.
Розкажіть, розкажіть мені, хмари: Ви чого це тікаєте далі? — Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм? Он вітри там женуться, кричать:
"Ей ви, кралі!
Почекайте, бо ми вас кохаєм".
Розкажи, розкажи мені, поле: Що ж тепер нам з тобою робити? — Ех, хіба це уперше! Така моя доля. Хоч кукіль та волошки я буду родити — Все ж плугатарю є щось із поля.
