Панегірик  
Панегірик (від грец. πανηγυρικόζ) — урочиста похвальна промова, яка виго­лошувалася на народних зборах. Панегірик звичайно при­свячувався певним видатним особам, суспільним діячам, полководцям і т. д., вихваляв їхні діяння або ж славо­словив певні знаменні історичні події, наприклад, по­хвальне слово Ісократа 380 року до нашої ери про Афіни та їхню історію.

В давньому Римі панегірики з'являються в епоху правління імператорів. Починаючи вже з антично­сті слово «панегірик» набуває іронічного значення; пане­гіриком тепер часто називають таку похвалу, яка втрачає міру об'єктивності й більше скидається на підлабуз­ництво, ніж на справедливу оцінку.